Найпоширеніші помилки компаній при тлумаченні положень PPWR — як їх уникнути?

Помилки в тлумаченні PPWR можуть обійтися компанії дорожче, ніж саме впровадження цих положень. Найпоширеніша проблема полягає в тому, що менеджери зводят регламент до одного гасла: „менше пластику”, „більше переробки” або „нові етикетки”. Тим часом PPWR, тобто Регламент (ЄС) 2025/40, охоплює всі види упаковки та відходи упаковки незалежно від матеріалу та походження. Отже, воно стосується не лише пластику, а й паперу, картону, скла, металу, дерева, багатоматеріальних упаковок, транспортних упаковок, упаковок для електронної комерції та багаторазових упаковок.

Найбільший ризик полягає не в тому, що компанія не знає кожного пункту PPWR. Ризик полягає в помилкових рішеннях: заміні упаковки на невідповідний матеріал, ігноруванні даних від постачальників, відкладанні аудиту, неправильному маркуванні або сприйнятті PPWR як питання, що стосується виключно відділу охорони навколишнього середовища.

Чому інтерпретація PPWR така складна?

PPWR — це не просто одна зміна в законодавстві. Це постанова, яка змінює підхід до всього життєвого циклу упаковки: від проектування, через закупівлю матеріалів, пакування, транспортування, маркування, продаж, використання, збір, переробку, рециклат і повторне використання.

Європейська комісія зазначає, що однією з цілей PPWR є забезпечення можливості переробки всіх видів упаковки до 2030 року, а нові правила також мають на меті обмежити надмірне використання упаковки, збільшити використання вторинної сировини та сприяти поширенню моделей повторного використання.

Це означає, що PPWR неможливо впровадити одним махом. Компанія має розуміти, які зобов’язання стосуються її упаковки, а які — ні. У виробника харчових продуктів інші ризики, у компаній електронної комерції — інші, у імпортера — інші, у готелю — інші, а у виробничого підприємства, що використовує транспортну упаковку B2B, — ще інші.

Найгірше тлумачення PPWR — це те, яке звучить просто, швидко та зручно. На практиці це положення вимагає аналізу матеріалів, функцій упаковки, даних, постачальників та ринків збуту.

Помилка 1: „PPWR стосується лише пластику”

Це найпоширеніший міф про PPWR. Пластик дійсно є однією з найважливіших сфер регулювання, оскільки законодавство, серед іншого, встановлює вимоги щодо вмісту рециклату в пластиковій упаковці. Однак це не означає, що інші матеріали не підпадають під дію цього регулювання.

PPWR стосується всіх видів упаковки. Компанія, яка використовує виключно картон, паперові наповнювачі, скло або метал, також повинна аналізувати можливість переробки, мінімізацію упаковки, маркування, документацію, EPR та можливі вимоги щодо повторного використання.

Приклад помилки: компанія відмовляється від пластикової упаковки та переходить на паперову упаковку з бар’єрним шаром, ламінатом та віконцем із пластику. Відділ маркетингу повідомляє про успіх, але відділ дотримання нормативних вимог не перевіряє, чи нова упаковка насправді легше піддається переробці.

Як уникнути помилки? Не слід починати з питання: „Чи це пластик?”. Потрібно почати з питання: „Який склад, призначення, маса, можливість переробки та документація щодо цієї упаковки?”.

Помилка 2: „Достатньо замінити пластик на папір”

Папір може бути хорошим рішенням, але не є автоматичною відповіддю на вимоги PPWR. Паперова упаковка з покриттям, бар’єром, лаком, ламінатом або стійким клеєм може створювати проблеми під час переробки. Натомість проста пластикова упаковка, розроблена як мономатеріал, може бути простішою у сортуванні та переробці.

Це одна з найдорожчих помилок при закупівлі. Компанія витрачає гроші на „більш екологічний” матеріал, а потім виявляється, що нова упаковка важча, дорожча, її складніше переробити або вона гірше працює на пакувальному конвеєрі.

Як уникнути помилки? Кожну зміну матеріалу слід попередньо оцінити з технічної точки зору. У разі складних конструкцій варто проаналізувати мультиматеріальна упаковка, адже саме вони найчастіше виявляють різницю між екологічним зовнішнім виглядом та фактичною можливістю переробки.

Помилка 3: „У нас є час до 2030 року”

2030 рік є важливим, але це не єдина дата в PPWR. Постанова набула чинності 11 лютого 2025 року, а фактично починає застосовуватися з 12 серпня 2026 року.

Частина зобов’язань буде впроваджуватися поетапно, а детальні виконавчі акти уточнюватимуть методи та формати. Це не означає, що компанії можуть пасивно чекати. Зміна упаковки вимагає часу: аудиту, даних від постачальників, випробувань матеріалів, тестування на виробничій лінії, оновлення етикеток, BDO, EPR та, часто, переговорів із B2B-клієнтами.

Приклад помилки: виробник планує оновлення дизайну упаковки лише наприкінці 2029 року, а потім виявляє, що новий матеріал вимагає проведення тестів на міграцію, зміни постачальника та налаштування пакувального обладнання.

Як уникнути помилки? Почніть із карти ризиків. Не обов’язково відразу замінювати всі упаковки, але потрібно знати, які з них піддаються найбільшому ризику. Саме для цього призначена аудит PPWR, який дозволяє оцінити упаковку з точки зору конструкції, складу, можливості переробки та відповідності екологічним і законодавчим вимогам.

Помилка 4: „Це проблема виробника упаковки, а не наша”

Постачальник упаковки є важливим учасником процесу, але це не звільняє компанію від усієї відповідальності. Якщо підприємство виводить на ринок продукт в упаковці, імпортує товари, продає їх під власною торговою маркою або пакує товари для відправки, воно повинно розуміти свої обов’язки.

Приклад помилки: імпортер купує готову продукцію у постачальника з-поза меж ЄС і вважає, що, оскільки упаковка була допущена до обігу в країні виробництва, вона автоматично відповідає вимогам PPWR. Таке припущення є ризикованим, оскільки законодавство ЄС може вимагати інших даних, маркування, документації та оцінки можливості переробки.

Як уникнути помилки? У договорах із постачальниками упаковки та продукції необхідно передбачити вимоги щодо специфікації матеріалів, маси компонентів, вмісту вторинної сировини, можливості переробки, маркування, а також оновлення даних при кожній зміні матеріалу.

Помилка 5: „Оскільки упаковка підлягає переробці, то проблем немає”

Самого слова „придатний до переробки” недостатньо. PPWR прагне до формальної оцінки можливості переробки, в якій враховується конструкція всієї упаковки: основний матеріал, етикетка, клей, барвник, застібка, покриття, ламінат, можливість сортування та якість отриманої вторинної сировини.

Галузеві джерела, що описують PPWR, вказують, що з 2030 року упаковку слід проектувати з урахуванням можливості її переробки відповідно до визначених критеріїв, а з 2035 року важливе значення матиме також переробка у великих масштабах.

Приклад помилки: корпус ПЕТ-пляшки теоретично підлягає переробці, але суцільний рукав, невідповідний клей та темний барвник ускладнюють сортування. Компанія заявляє, що „упаковка підлягає переробці”, хоча весь виріб може мати знижений клас переробності.

Як уникнути помилки? Оцінюйте упаковку в цілому, а не лише основний матеріал. Гарним відправним пунктом є аналіз концепції «Design for Recycling» та документація від постачальників компонентів.

Помилка 6: „Достатньо просто додати символ переробки на етикетці”

Маркування не виправляє недоліки дизайну упаковки. Символ переробки може навіть збільшити ризик, якщо він підказує споживачеві неправильний спосіб сортування відходів або створює екологічну декларацію, яка не підтверджується даними.

PPWR передбачає гармонізацію маркування та етикетування упаковки протягом життєвого циклу продукту, зокрема інформацію, необхідну для правильного сортування відходів упаковки.

Приклад помилки: упаковка, що складається з різних матеріалів, має загальний знак переробки, але споживач не знає, чи слід розділяти її складові, до якого контейнера викинути упаковку та чи дійсно цей матеріал підлягає переробці.

Як уникнути помилки? Спочатку слід визначити склад і потік відходів, а вже потім розробляти маркування. У компанії процедура затвердження етикетки повинна охоплювати відділи маркетингу, комплаєнсу, якості та особу, відповідальну за дані щодо упаковки.

Помилка 7: „BDO, LUCID та EPR втратять своє значення”

PPWR гармонізує багато вимог, але не скасовує автоматично національні зобов’язання щодо реєстрації, звітності та сплати зборів. Компанії й надалі повинні аналізувати BDO у Польщі, LUCID у Німеччині та інші системи EPR у країнах, де здійснюється продаж.

Це особливо важливо для електронної комерції, імпортерів та компаній, що експортують товари в упаковці. Компанія EKOPRO зазначає, що інтернет-магазин повинен перевірити наявність запису в BDO, якщо він реалізує товари в упаковці, пакує товари для відправки, імпортує товари в упаковці, продає під власною торговою маркою або використовує поштову упаковку, таку як картонні коробки, конверти, плівки та наповнювачі.

Як уникнути помилки? Слід розглядати PPWR як вимогу на рівні ЄС, а BDO, LUCID та EPR — як паралельні операційні зобов’язання. При продажу за кордон варто скористатися виконання вимог щодо пакування на ринках ЄС і аудит LUCID.

Помилка 8: „Електронна комерція не виробляє упаковку, тому PPWR на неї не поширюється”

Інтернет-магазин може й не виробляти картон, плівку чи наповнювачі, але на практиці часто використовує їх: упаковує товари, відправляє посилки, використовує конверти, етикетки, скотч та захисні матеріали. Саме тому підприємства електронної комерції повинні паралельно аналізувати вимоги PPWR, BDO та EPR.

Приклад помилки: інтернет-магазин зосереджується виключно на упаковці товару від виробника, ігноруючи при цьому транспортну коробку, наповнювач, скотч та кур’єрську етикетку. Водночас процес пакування може призводити до утворення порожніх просторів, надлишку матеріалів та додаткових обов’язків щодо пакування.

Як уникнути помилки? Провести окремий аналіз транспортної тари. У цьому допоможе аудит електронної комерції а також матеріал про те, як це розуміти Упаковка в електронній комерції: BDO та LUCID.

Помилка 9: „Заповнювач вирішує проблему порожнього простору”

Наповнювач захищає товар, але не повинен слугувати способом маскування занадто великої упаковки. Якщо компанія відправляє невеликий товар у великій картонній коробці, а порожній простір заповнює папером, повітряними подушками або плівкою, проблема не зникає. Часто змінюється лише вид відходів.

PPWR встановлює вимоги щодо обмеження надмірної упаковки та порожнього простору, особливо в транспортній, оптовій та електронній комерційній упаковці. Європейська комісія зазначає, що нові правила мають на меті обмежити зайву упаковку, зокрема надмірну упаковку в онлайн-доставках.

Як уникнути помилки? Оптимізувати підбір картонної упаковки під товар, а не лише тип наповнювача. На практиці це означає аналіз розмірів товарів, кошиків для покупок, форматів упаковки, претензій щодо транспортування та роботи складу.

Помилка 10: „Багаторазова упаковка — це будь-яка міцніша упаковка”

Багаторазова упаковка не стає сумісною з логікою повторного використання лише тому, що вона довговічна. Вона має функціонувати в системі повторного використання: повертатися, підлягати контролю, очищенню, ремонту та знову надходити в обіг.

Приклад помилки: компанія купує багаторазові ящики, але не узгоджує з клієнтами правила їх повернення. Через кілька місяців частина ящиків губиться, частина залишається у клієнтів, а відділ закупівель замовляє нові. Формально компанія мала „повторне використання”, а на практиці створила дорогу систему втрат.

Як уникнути помилки? Слід розробляти систему, а не лише упаковку. Потрібні дані про оборот, власника упаковки, повернення, пошкодження, очищення та розрахунки між партнерами у сегменті B2B.

Помилка 11: „PPWR — це завдання відділу охорони навколишнього середовища”

Відділ охорони навколишнього середовища може координувати дотримання вимог, але не впроваджуватиме PPWR самостійно. Рішення щодо упаковки приймаються у відділах закупівель, виробництва, маркетингу, досліджень і розробок, якості, логістики та продажів.

Приклад помилки: відділ комплаєнсу вказує на ризик, пов’язаний з упаковкою, але відділ маркетингу вже затвердив дизайн, відділ закупівель замовив запас на рік, а виробництво протестувало формат на лінії. Внести зміни стає дорого, оскільки це сталося занадто пізно.

Як уникнути помилки? Впровадити процедуру затвердження нової упаковки. Будь-яка зміна матеріалу, етикетки, постачальника, формату або країни продажу повинна супроводжуватися оцінкою PPWR, BDO, EPR, якості та виробництва.

Помилка 12: „Спочатку придбаємо нову упаковку, а потім проведемо аудит”

Це зворотний порядок. Аудит повинен передувати закупівлям, оскільки він показує, які упаковки насправді потребують зміни, а які достатньо лише краще задокументувати або оптимізувати.

EKOPRO описує аудит PPWR як комплексну оцінку готовності компанії до нових вимог, що включає оцінку упаковки з точки зору дизайну, складу, можливості переробки, а також екологічної та правової відповідності.

Приклад помилки: компанія замінює всі плівки на дорожчі паперові варіанти, а вже потім дізнається, що найбільший ризик полягав не в плівці, а в етикетці з різних матеріалів, відсутності даних про вторинну сировину та помилках у звітності щодо упаковки.

Як уникнути помилки? Спочатку провести аудит, потім скласти план дій, далі — тестування, і лише наприкінці — великі закупівлі.

Помилка 13: „Декларації ESG є достатнім доказом відповідності”

ESG та PPWR можуть доповнювати одне одного, але це не одне й те саме. Заява у звіті про сталий розвиток не замінює технічну документацію на упаковку, дані від постачальника, оцінку можливості переробки, частку вторинної сировини та правильне маркування.

Приклад помилки: компанія заявляє про „100% екологічну упаковку”, але не має даних про масу компонентів, результатів оцінки можливості переробки та доказів щодо вмісту вторинної сировини. Такі заяви можуть становити ризик як з точки зору нормативно-правових вимог, так і з точки зору репутації.

Як уникнути помилки? Повідомляти лише те, що можна довести. Краще зробити конкретне твердження: „ми зменшили вагу упаковки на 18%”, ніж використовувати загальний слоган „ми дбаємо про планету”.

Помилка 14: „Впровадження PPWR — це одноразовий проект”

PPWR — це не одноразова акція. Це система управління упаковкою. Кожна нова лінійка продукції, зміна постачальника, вихід на новий ринок, нова етикетка або нова модель продажу можуть змінити обов’язки.

Як уникнути помилки? Впровадити постійний процес:

1. вкладка в упаковку,
2. дані від постачальника,
3. оцінка можливості переробки,
4. аналіз рециклату,
5. перевірка маркування,
6. перевірка BDO/EPR,
7. виробничі випробування,
8. архівування документів,
9. оновлення після зміни матеріалу.

У компаніях, що випускають багато продуктів, варто об’єднати екологічний аудит z комплексним екологічним консультуванням, оскільки PPWR стосується як документації, так і операцій.

Як впровадити PPWR, уникнувши найпоширеніших помилок?

Найбезпечніше впровадження починається з даних, а не з обміну матеріалами. Компанія повинна знати, яку тару вона використовує, з чого вона виготовлена, скільки важить, хто її постачає та на яких ринках вона використовується.

1. Складіть карту упаковок

Врахуйте одиничну, збірну, транспортну, поштову, електронну комерційну, рекламну та багаторазову упаковку.

2. Вкажіть упаковки з високим рівнем ризику

Спочатку проаналізуйте упаковку, що складається з різних матеріалів, пластикову, надмірно велику, експортну, таку, що важко піддається переробці, та ту, що використовується у великих обсягах.

3. Зберіть документи від постачальників

Потрібні специфікації матеріалів, маса компонентів, інформація про вторинну сировину, дані про клеї, етикетки, покриття та декларації відповідності.

4. Оцініть дизайн упаковки

Перевірте, чи упаковка призначена для переробки, чи не містить вона шкідливих компонентів і чи її маркування не вводить в оману.

5. Об’єднайте PPWR з BDO, EPR та експортом

Ці самі дані знадобляться для кількох систем. Не ведіть окремі, непослідовні таблиці для різних обов’язків.

6. Впровадити процедуру заміни упаковки

Будь-яка зміна матеріалу, постачальника, етикетки, ваги або ринку збуту повинна пройти оцінку PPWR.

7. Повідомляйте лише про підтверджені результати

Екологічний маркетинг повинен ґрунтуватися на таких даних: зменшення маси, поліпшення можливості переробки, вміст вторинної сировини або впроваджена система повторного використання.

Таблиця: міф і правильне тлумачення

Міф про PPWR	Правильне тлумачення
PPWR стосується лише пластику	Стосується всіх упаковок та упаковочних відходів
Папір завжди кращий	Важливими є реальна можливість переробки та склад усього пристрою
Достатньо почекати до 2030 року.	Деякі обов’язки починаються раніше, а підготовка триває місяцями
Постачальник упаковки несе відповідальність за все	Компанія повинна мати дані та власну документацію щодо відповідності
Достатньо символу переробки	Маркування має відповідати складу та фактичному потоку відходів
BDO та LUCID зникнуть після PPWR	Національні зобов’язання в рамках EPR все ще потребують аналізу
Е-комерція не є виробником, тому не має зобов’язань	Інтернет-магазини часто використовують упаковку для відправки
Багаторазова упаковка — це міцна упаковка	Потрібна система повернення, контролю та повторного використання
ESG замінює документацію	Звіт ESG не замінює технічні дані
Аудит можна провести після покупок	Аудит повинен передувати рішенням про закупівлю

FAQ - поширені запитання

Чи стосується PPWR лише пластикової тари?

Ні. PPWR охоплює всі види упаковки та відходи упаковки незалежно від матеріалу та походження. Пластик є важливою сферою регулювання, але норми також поширюються на папір, скло, метал, деревину, упаковку з різних матеріалів, транспортну упаковку та упаковку для електронної комерції.

У чому полягає найбільша помилка в тлумаченні PPWR?

Найбільша помилка — це сприймати PPWR як просту заміну пластику на папір. Постанова вимагає аналізу всієї упаковки: складу, маси, функції, можливості переробки, маркування, вторинної сировини, документації та ринку збуту.

Чи може компанія відкласти впровадження PPWR до 2030 року?

Це ризиковано. PPWR набув чинності 11 лютого 2025 року і, як правило, має застосовуватися з 12 серпня 2026 року, а підготовка упаковки до вимог 2030 року вимагає проведення аудиту, випробувань, залучення постачальників, оформлення документації та внесення змін у виробничі процеси.

Чи несе постачальник упаковки відповідальність за дотримання вимог PPWR?

Постачальник є важливим джерелом даних, але компанія, яка виводить продукт у упаковці на ринок, повинна мати власну документацію та процедуру перевірки. Не можна покладатися виключно на загальну декларацію постачальника щодо відповідності вимогам.

Чи замінить PPWR компанії BDO та LUCID?

Ні. PPWR — це регламент ЄС, але національні вимоги, такі як BDO, LUCID та інші системи розширеної відповідальності виробника (EPR), все ще потребують аналізу. Компанії, що здійснюють продаж у кількох країнах ЄС, повинні перевірити вимоги для кожного ринку.

Як найкраще розпочати впровадження PPWR?

Найкраще почати з аудиту упаковки та карти ризиків. Лише після збору даних про матеріали, масу, постачальників, можливість переробки та ринки збуту варто приймати рішення щодо редизайну, нових матеріалів або зміни пакувальних ліній.

Уникайте дорогих помилок у бізнесі

Помилки в тлумаченні PPWR найчастіше виникають через поспіх і спрощення. Компанія не повинна вважати, що проблема стосується лише пластику, що папір автоматично усуне ризик або що достатньо просто додати символ переробки на етикетці. У PPWR важливу роль відіграють упаковка в цілому, дані, документація, процес та відповідальність у ланцюгу постачання.

Уникайте дорогих бізнес-помилок — зробіть ставку на аудит PPWR i професійне технічне консультування від Eko-Pro. Ви також можете перейти на вкладку контакт з Eko-Pro та описати свою упаковку, канали збуту та основні проблеми з тлумаченням.