Перелік заходів з підготовки до надзвичайних ситуацій (PPWR) для виробників харчових продуктів

Поділіться:

Перелік PPWR для виробників харчових продуктів: перевірте придатність своєї упаковки

Перелік вимог PPWR для виробників харчових продуктів повинен починатися з простого запитання: чи продовжує упаковка захищати харчові продукти, водночас відповідаючи новим вимогам щодо можливості переробки, проблемних речовин, вторинної сировини, маркування та документації? У харчовій галузі впровадження PPWR не може зводитися лише до заміни матеріалу на „більш екологічний”. Упаковка повинна й надалі забезпечувати безпеку продукту, термін придатності, бар’єрні властивості та відповідність нормам щодо матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

PPWR, тобто Регламент (ЄС) 2025/40, набрав чинності 11 лютого 2025 року і, як правило, має застосовуватися з 12 серпня 2026 року. Європейська комісія зазначає, що воно поширюється на всі види упаковки та відходи упаковки незалежно від матеріалу або походження, а також встановлює вимоги щодо виробництва, складу, повторного використання та переробки упаковки.

Для виробників харчових продуктів це означає одне: бар’єрні плівки, лотки, контейнери MAP, кришки, саше, ламінати, картонні коробки, етикетки та транспортна тара повинні бути перевірені не тільки на предмет безпеки харчових продуктів, але й на предмет придатності до переробки та відповідності вимогам PPWR.

PPWR у харчовій галузі — чому це складніша тема, ніж у багатьох інших секторах?

У харчовій галузі склалася особлива ситуація. Упаковка — це не лише носій маркетингової інформації чи засіб логістичного захисту. Часто саме вона визначає безпеку продукту, термін придатності, захист від кисню, вологи, світла, втрати аромату, міграції речовин, мікробіологічного забруднення та псування продуктів харчування.

Тому вимоги PPWR у агропродовольчому секторі слід впроваджувати обережніше, ніж у галузях, де упаковка не має прямого контакту з чутливим продуктом.

Матеріали, призначені для контакту з харчовими продуктами, також повинні відповідати вимогам ЄС щодо матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Європейська комісія зазначає, що всі матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами, повинні відповідати Регламенту (ЄС) № 1935/2004, а їхні складові не можуть мігрувати в харчові продукти таким чином, щоб становити загрозу для здоров’я людей, змінювати склад харчових продуктів або погіршувати їхній смак чи запах.

Найголовніше правило для виробників харчових продуктів: упаковка, що відповідає вимогам PPWR, має бути водночас безпечною для харчових продуктів. Можливість переробки не може замінити безпеку продукту.

Які харчові упаковки потрібно включити до контрольного списку PPWR?

У чек-лист PPWR варто внести всю тару, яку компанія використовує у виробництві, пакуванні, зберіганні, транспортуванні та продажу. У харчовій галузі особливої уваги потребують:

– бар’єрні плівки,
– плівки для вакуумного пакування,
– плівки для MAP,
– лотки з ПЕТ, ПП, ПС, паперові та багатокомпонентні,
– кришки та плівки для закриття,
– пакети типу «дойпак» та саше,
– термоформовані упаковки,
– контейнери для готових страв,
– чашки та відерця,
– пляшки та кришки,
– картонні коробки з бар’єрними шарами,
– етикетки та обкладинки,
– прокладки, вставки та поглиначі,
– збірні картонні коробки,
– стретч-плівки,
– транспортна та електронна комерція.

Недостатньо аналізувати лише упаковку, яку бачить споживач. PPWR також охоплює збірну, транспортну та поштову упаковку, а EKOPRO вказує, що аналізу повинні підлягати як одинична упаковка, так і збірна, транспортна та поштова.

Відповідність вимогам щодо контакту з харчовими продуктами та відповідність вимогам PPWR — дві різні оцінки

Виробник харчових продуктів повинен розрізняти два види відповідності.

Перша — це відповідність вимогам щодо матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Вона охоплює міграцію, хімічну безпеку, запах, смак, склад, умови використання, GMP та документацію від постачальників.

Другий — відповідність вимогам PPWR. Він охоплює можливість переробки, проектування з урахуванням переробки, проблемні речовини, вміст вторинної сировини, маркування, мінімізацію упаковки, технічну документацію та можливі зобов’язання щодо повторного використання.

Ці дві сфери можуть взаємно підсилювати одна одну, але іноді між ними виникає напруга. Приклад: багатошарова бар’єрна плівка добре захищає продукти харчування та зменшує їхні втрати, але її може бути складно переробити. У свою чергу, простіший однокомпонентний матеріал може покращити можливості переробки, але потребує випробувань, щоб переконатися, що він і надалі захищає продукт.

У харчовій галузі неправильне впровадження PPWR може призвести до збільшення втрат продуктів харчування. Тому кожна зміна упаковки має проходити спільне тестування з боку відділів якості, виробництва, технології та дотримання нормативних вимог.

Перелік заходів з підготовки до надзвичайних ситуацій (PPWR) для виробників харчових продуктів

Наведений нижче перелік може використовуватися як робочий інструмент для відділів якості, закупівель, виробництва, досліджень і розробок та охорони навколишнього середовища.

1. Ідентифікація упаковки

[ ] Чи вказано на упаковці код, назву та постачальника?
[ ] Чи відомо, до якого продукту або групи продуктів це застосовується?
[ ] Чи відомо, чи це одинична, збірна, транспортна чи відправна упаковка?
[ ] Чи визначено, чи має упаковка безпосередній контакт з харчовими продуктами?
[ ] Чи було ідентифіковано всі компоненти: лоток, плівку, кришку, етикетку, клей, поглинач, обкладинку, друк, покриття?
[ ] Чи відомо, на які ринки ЄС постачається продукт у цій упаковці?

2. Матеріал та склад

[ ] Чи відомо, з якого матеріалу виготовлено основну частину упаковки?
[ ] Чи відомий склад кожного шару в бар’єрній плівці або ламінаті?
[ ] Чи відомо, чи упаковка виготовлена з одного матеріалу чи з кількох матеріалів?
[ ] Чи відома маса всієї пакувальної одиниці?
[ ] Чи відома маса окремих компонентів?
[ ] Чи надав постачальник актуальну специфікацію матеріалів?
[ ] Чи містить упаковка покриття, лаки, клеї або добавки, що впливають на процес переробки?

Якщо упаковка складається з багатьох шарів, покриттів або компонентів, варто провести окремий аналіз мультиматеріальна упаковка, оскільки їхня придатність до переробки залежить не лише від основного матеріалу, а й від шарів, ламінатів, клеїв, барвників та можливості розділення фракцій.

3. Безпека харчових продуктів

[ ] Чи має упаковка сертифікат відповідності для контакту з харчовими продуктами?
[ ] Чи визначено умови застосування: температура, час контакту, тип харчових продуктів, заморожування, пастеризація, мікрохвильова піч?
[ ] Чи доступні результати досліджень щодо міграції, якщо вони потрібні?
[ ] Чи не впливає зміна матеріалу на смак, запах або зовнішній вигляд продукту?
[ ] Чи не погіршує упаковка мікробіологічну безпеку продукту?
[ ] Чи зберігає упаковка свої бар'єрні властивості протягом усього терміну придатності?
[ ] Чи затвердили відділ досліджень і розробок або відділ якості упаковку для конкретного продукту?

Ця частина контрольного списку має вирішальне значення. Виробник харчових продуктів не повинен замінювати бар’єрну упаковку на простіший матеріал без проведення випробувань на стійкість, міграцію та безпеку.

4. Можливість переробки

[ ] Чи розроблено упаковку з урахуванням можливості її переробки?
[ ] Чи існує реальний потік сортування та переробки домінуючого матеріалу?
[ ] Чи не заважають сортуванню етикетка, клей, барвник або рукав?
[ ] Чи можна викинути лоток, плівку та кришку у відповідний контейнер для відходів?
[ ] Чи можна відокремити елементи вручну або за допомогою технологічних засобів?
[ ] Чи не містить упаковка шарів, які унеможливлюють отримання цінної вторинної сировини?
[ ] Чи має компанія оцінку можливості переробки або звіт від постачальника?

Європейська комісія зазначає, що PPWR має забезпечити, щоб до 2030 року вся упаковка на ринку ЄС підлягала переробці економічно доцільним способом.

5. Бар’єрні плівки

[ ] Фольга однокомпонентна чи багатошарова?
[ ] Чи відомий склад кожного шару?
[ ] Чи є цей бар'єр необхідним для безпеки та довговічності виробу?
[ ] Чи існує альтернатива, яка краще піддається переробці?
[ ] Чи не скоротить заміна плівки термін придатності?
[ ] Чи підходить ця плівка для зварювання на цій лінії?
[ ] Чи має постачальник дані щодо можливості переробки плівки?
[ ] Чи містить плівка покриття, добавки або клеї, що потребують додаткової оцінки?
[ ] Чи правильно маркована упаковка з плівкою для сортування?

Бар'єрні плівки — це одна з найскладніших сфер застосування PPWR у харчовій промисловості. Вони захищають продукт, але часто мають складний матеріалний склад. Їхня оцінка повинна враховувати харчові технології, безпеку, можливість переробки та роботу пакувальної лінії.

6. Лотки та контейнери

[ ] Чи виготовлений лоток із ПЕТ, ПП, ПС, паперу, целюлози, алюмінію чи композитного матеріалу?
[ ] Чи має лоток бар'єрний шар?
[ ] Чи піддон чорний або темний, що може ускладнювати сортування?
[ ] Чи сумісна кришка з матеріалом лотка?
[ ] Чи не забруднює абсорбер, прокладка або етикетка потік вторинної сировини?
[ ] Чи зберігає лоток жорсткість і герметичність після зміни матеріалу?
[ ] Чи придатна упаковка для MAP, заморожування, нагрівання або пастеризації, якщо це стосується?
[ ] Чи можна зменшити вагу лотка без збільшення втрат продукції?

У випадку харчових підносів ключовим є пошук балансу між захистом продукту та дизайном, орієнтованим на переробку. Занадто швидкий перехід на „паперові підноси” може не вирішити проблему, якщо захисний шар або покриття ускладнюють переробку.

7. ПФАС та речовини, що викликають занепокоєння

[ ] Чи контактує упаковка з харчовими продуктами?
[ ] Чи містить упаковка жиростійкі, гідрофобні або фторовані покриття?
[ ] Чи підтвердив постачальник відсутність PFAS, що перевищують граничні значення PPWR?
[ ] Чи є результати випробувань або документи, що підтверджують відповідність?
[ ] Чи враховано в документації також клеї, покриття, лаки та бар’єрний папір?
[ ] Чи не перевищує упаковка допустимі норми вмісту важких металів?
[ ] Чи існує в компанії процедура перевірки нових постачальників на наявність проблемних речовин?

PPWR запроваджує обмеження щодо PFAS у пакуванні, що контактує з харчовими продуктами. У своїх матеріалах щодо впровадження Комісія визначила такі граничні значення: 25 ppb для будь-якого PFAS, виміряного методом цільового аналізу, 250 ppb для суми PFAS, виміряних методом цільового аналізу, та 50 ppm для PFAS, включаючи полімерні PFAS; обмеження застосовується з 12 серпня 2026 року.

Це особливо важливо для жиростійкого паперу та підносів, упаковки для фаст-фуду, саше, бар’єрних покриттів та матеріалів, які контактують із вологими або жирними продуктами харчування.

8. Рециклат у пластиковій тарі

[ ] Чи містить упаковка пластик?
[ ] Чи становить пластиковий компонент істотну частину маси упаковки?
[ ] Чи є упаковка контактною, тобто чи контактує вона з харчовими продуктами?
[ ] Воно виготовлене з ПЕТ чи з іншого матеріалу?
[ ] Чи заявляє постачальник про вміст PCR, тобто вторинної сировини після споживання?
[ ] Чи дозволено використовувати рециклат у контакті з харчовими продуктами?
[ ] Чи задокументовано частку рециклату?
[ ] Чи не впливає використання рециклату на безпеку, запах, смак або термін придатності продукту?

Щодо упаковки з пластмас, PPWR передбачає мінімальні рівні використання вторинної сировини, починаючи з 2030 року. Галузеві джерела, що описують статтю 7 PPWR, вказують, зокрема: 30% для упаковки з ПЕТ, що контактує з продуктами, 10% для упаковки, що контактує з харчовими продуктами, виготовленої з інших пластиків, ніж ПЕТ, 30% для одноразових пластикових пляшок для напоїв та 35% для решти пластикової упаковки.

Однак у харчовій галузі не можна розглядати вторинну сировину як звичайну заміну первинної сировини. Упаковка, що контактує з продуктами, має й надалі відповідати вимогам безпеки харчових продуктів.

9. Компостуваність та біоупаковка

[ ] Чи зазначено на упаковці, що вона є «біо», біорозкладною або придатною для компостування?
[ ] Чи має компанія сертифікат або підтвердження того, що її продукція піддається компостуванню?
[ ] Чи підлягає упаковка компостуванню в промислових умовах чи в домашніх умовах?
[ ] Чи приймає місцева система збору такі відходи?
[ ] Чи не наводить ця інформація на думку, що упаковку можна викинути у навколишнє середовище?
[ ] Чи не заважає компостування переробці інших видів відходів?
[ ] Чи належить ця упаковка до категорії, для якої PPWR передбачає особливі вимоги щодо компостуваності?

PPWR передбачає обмежений обсяг обов’язкової компостуваності для окремих форматів, таких як проникні пакети для чаю, кави чи інших напоїв, деякі одноразові порційні упаковки та етикетки на фруктах і овочах; галузеві дослідження також вказують на можливість подальшого розширення вимог з боку Комісії або держав-членів за певних умов.

„Біо”-упаковка не обов’язково відповідає вимогам PPWR. Необхідно перевірити її призначення, сертифікацію, шлях утилізації та вплив на процес переробки.

10. Маркування та етикетки

[ ] Чи містить етикетка правильну інформацію про матеріал?
[ ] Чи відповідає інструкція щодо сортування фактичному складу упаковки?
[ ] Чи не є позначення багатокомпонентної упаковки занадто загальним?
[ ] Чи не вводять символи переробки споживача в оману?
[ ] Чи не закриває етикетка матеріал так, що це ускладнює сортування?
[ ] Чи не ускладнює рукав, напис або барвник ідентифікацію упаковки на сортувальній лінії?
[ ] Чи готує компанія місце для майбутнього гармонізованого маркування PPWR?
[ ] Чи підтверджуються екологічні декларації документами?

Європейська комісія зазначає, що нові правила мають спростити маркування та сортування упаковки, щоб споживачі знали, з чого виготовлена упаковка, куди її викидати та як здати для повторного використання.

11. Зменшення обсягу упаковки

[ ] Чи є маса упаковки виправданою з точки зору захисту товару?
[ ] Чи не завелика упаковка порівняно з порцією?
[ ] Чи є бар'єр, прокладка, поглинач або вставка технологічно необхідними?
[ ] Чи можна зменшити товщину плівки або вагу лотка без збільшення втрат продуктів?
[ ] Чи не містить збірна упаковка надмірного вільного простору?
[ ] Чи порівняла компанія кількість рекламацій та втрат продукції з масою упаковки?
[ ] Чи задокументовані рішення щодо мінімізації?

Мінімізація у харчовій галузі не може полягати у сліпому зменшенні ваги упаковки. Занадто неміцна упаковка може призвести до збільшення кількості пошкоджень, скорочення терміну придатності та зростання обсягів харчових відходів. Тому зменшення ваги слід перевіряти з точки зору продукту та транспортування.

12. Документація та дані від постачальників

[ ] Чи має компанія актуальну картку даних для кожної упаковки?
[ ] Чи надав постачальник специфікацію матеріалів?
[ ] Чи є декларації відповідності щодо контакту з харчовими продуктами?
[ ] Чи є дані щодо маси та складу компонентів?
[ ] Чи є інформація про рециклат?
[ ] Чи є дані щодо PFAS та речовин, що викликають занепокоєння?
[ ] Чи є оцінка можливості переробки?
[ ] Чи прив’язані документи до конкретного номера упаковки або SKU?
[ ] Чи існує в компанії процедура оновлення документації після зміни матеріалу, постачальника або етикетки?

Відсутність документації може бути настільки ж небезпечною, як і невідповідна упаковка. Виробник харчових продуктів повинен бути готовий довести, чому дана упаковка є безпечною, функціональною та відповідає вимогам PPWR.

Інтерактивний контрольний список PPWR для підприємства харчової промисловості

Наведений нижче перелік можна використовувати як спрощений інструмент для попередньої оцінки. Чим більше відповідей „ні”, тим більша необхідність у проведенні аудиту.

Контрольне запитанняТак.Ні.Потрібно перевірити
Чи відомий нам повний склад матеріалів, з яких виготовлено упаковку?[ ][ ][ ]
Чи має упаковка чинну декларацію щодо контакту з харчовими продуктами?[ ][ ][ ]
Чи відповідає упаковка вимогам щодо бар'єрних властивостей для даного продукту?[ ][ ][ ]
Чи було упаковку оцінено з точки зору можливості її переробки?[ ][ ][ ]
Чи підтвердив постачальник, що вміст PFAS не перевищує встановлених меж?[ ][ ][ ]
Чи відомо нам, чи містить упаковка вторинну сировину (PCR)?[ ][ ][ ]
Чи має упаковка належне маркування для сортування?[ ][ ][ ]
Чи не заважають сортуванню етикетка, клей або рукав?[ ][ ][ ]
Чи можна зменшити вагу упаковки, не збільшуючи при цьому втрат продуктів харчування?[ ][ ][ ]
Чи відповідають дані на упаковці вимогам BDO та EPR?[ ][ ][ ]
Чи перевірено експортну упаковку на відповідність місцевим вимогам ЄС?[ ][ ][ ]
Чи кожна зміна упаковки запускає процедуру оцінки PPWR?[ ][ ][ ]

Як інтерпретувати результати перевірки за контрольним списком?

Якщо більшість відповідей — „так”, то, ймовірно, компанія має хорошу основу для подальшого впровадження PPWR. Це не означає автоматичної відповідності вимогам, але свідчить про те, що дані та процедури перебувають під контролем.

Якщо переважають відповіді „треба перевірити”, найбільшою проблемою є брак знань. Це типова ситуація для компаній, які мають багато видів упаковки, багато постачальників та розрізнені дані між відділами закупівель, якості, виробництва та дотримання нормативних вимог.

Якщо на багато питань відповідь „ні”, компанія повинна розглядати упаковку як сферу підвищеного ризику. Спочатку слід зібрати документацію, а потім провести оцінку можливості переробки та безпеки.

Типові ризики у харчовій галузі

Найпоширеніші проблеми виробників харчових продуктів полягають не в відсутності бажання впровадити PPWR, а в конфлікті між захистом продукту та можливістю його переробки.

Ризик 1: бар’єрна плівка виконує свою функцію, але її важко переробити

Багато видів плівки для м’яса, сиру, риби, готових страв, хлібобулочних виробів чи заморожених продуктів мають багатошарову структуру. Вони захищають продукт, але можуть створювати проблеми з переробкою.

Рішення: перевірити, чи існує альтернативний варіант з одного матеріалу, що має подібні бар’єрні характеристики, та провести випробування на довговічність виробу.

Ризик 2: лоток виглядає екологічним, але має стійке покриття

Паперовий або целюлозний піднос може здаватися більш екологічним, але якщо він містить стійке покриття, клей або бар’єрний шар, його переробка може виявитися проблематичною.

Рішення: оцінювати весь виріб, а не лише зовнішній матеріал.

Ризик 3: упаковка контактує з жиром і може містити PFAS

Жиростійкі упаковки, бар’єрні папери, лотки та покриття для готової продукції слід особливо ретельно перевіряти на наявність PFAS.

Рішення: вимагати від постачальників документацію та результати випробувань для упаковки, що контактує з продуктом.

Ризик 4: рециклат не дозволено використовувати для контакту з харчовими продуктами

Вимоги щодо рециклату в пластику не означають, що будь-який PCR можна використовувати в упаковці, що контактує з продуктом.

Рішення: перевірити не лише відсоток ПЛР, а й його джерело, дозвіл на використання та вплив на безпеку харчових продуктів.

Ризик 5: зміна упаковки призводить до збільшення обсягів харчових відходів

Занадто швидке зменшення маси або бар’єрних властивостей може скоротити термін придатності продукту та збільшити втрати.

Рішення: кожну зміну слід перевіряти на продукті в реальних умовах зберігання та транспортування.

Як впровадити чек-лист PPWR у компанії, що працює у сфері харчової промисловості?

Контрольний список має бути частиною процесу, а не одноразовим документом. На практиці доцільно включити його до процедури затвердження упаковки.

1. Покладіть відповідальність

Відповідальність за чек-лист не повинна покладатися виключно на відділ охорони навколишнього середовища. У харчовій галузі до цього процесу також мають бути залучені відділи якості, технологій, досліджень і розробок, закупівель, виробництва, маркетингу, складу та дотримання нормативних вимог.

2. Почніть з упаковок, що становлять високий ризик

Спочатку перевірте бар’єрні плівки, лотки, ламінати, упаковку з покриттям, жиростійку упаковку, пластикову упаковку та експортну продукцію.

3. Зберіть документи від постачальників

Постачальник повинен надати технічні характеристики, декларацію про придатність до контакту з харчовими продуктами, дані щодо маси, складу, вмісту вторинної сировини, PFAS, проблемних речовин та можливості переробки.

4. Поєднайте контрольний список з аудитом PPWR

Якщо у компанії багато видів упаковки, одного лише контрольного списку буде недостатньо. Варто скласти аудит PPWR, який дозволяє оцінити упаковку з точки зору дизайну, складу, можливості переробки, маркування та відповідності законодавчим вимогам. EKOPRO описує аудит PPWR як комплексну оцінку готовності підприємства до нових вимог.

5. Визначте порядок внесення змін

Будь-яка зміна плівки, лотка, клею, барвника, постачальника, етикетки або ринку збуту повинна спричиняти повторну оцінку PPWR та відповідності вимогам щодо контакту з харчовими продуктами.

6. Об’єднайте PPWR з BDO та EPR

Дані про вагу, матеріал та ринок збуту потрібні не лише для PPWR, а й для виконання вимог щодо упаковки в Польщі та інших країнах ЄС. При продажу за кордон варто поєднати контрольний список із виконанням вимог щодо пакування на ринках ЄС, а при продажу до Німеччини також із аудит LUCID.

Коли виробник харчових продуктів повинен замовити аудит?

Аудит варто замовити, особливо якщо компанія:

– використовує бар’єрні плівки або ламінати,
– використовує піддони з пластмаси, паперу з покриттям або композитних матеріалів,
– упаковує жирні, вологі, заморожені продукти або продукти в упаковці з модифікованою атмосферою (MAP),
– має багато SKU та багато постачальників упаковки,
– експортує продукцію до ЄС,
– немає повних даних про масу упаковок,
– відсутня документація щодо PFAS, вторинної сировини або можливості переробки,
– планує редизайн упаковки,
– розміщує екологічні гасла на етикетках,
– має неврегульовані BDO або EPR.

У таких випадках екологічний аудит а також аудит PPWR можуть зменшити ризик помилкової заміни матеріалу, дорогих перевірок після факту або проблем із клієнтами B2B.

Найпоширеніші помилки виробників харчових продуктів під час PPWR

Перша помилка полягає в тому, що PPWR розглядають як звичайну заміну упаковки на більш екологічну. У харчовій промисловості необхідно забезпечити безпеку, термін придатності та захисну функцію.

Друга помилка полягає в тому, що оцінюють лише лоток або лише плівку. Упаковка функціонує як система: лоток, плівка, кришка, етикетка, клей, абсорбер та друк.

Третя помилка полягає в тому, що не враховано наявність PFAS у папері, покриттях та жиростійких матеріалах.

Четверта помилка полягає в тому, що рециклат заявляється без перевірки того, чи може цей матеріал контактувати з харчовими продуктами.

П’ята помилка — зміна рівня захисту без проведення випробувань на довговічність продукту.

Шоста помилка — відсутність даних від постачальників. Без документації компанія не може підтвердити відповідність вимогам.

Сьома помилка полягає у відокремленні PPWR від BDO, EPR та експорту. Одні й ті самі упаковки підпадають під дію кількох систем зобов’язань.

FAQ - поширені запитання

Чи поширюється дія PPWR на виробників харчових продуктів?

Так. Система PPWR охоплює всі види упаковки та відходи упаковки незалежно від матеріалу чи походження, тому вона також поширюється на виробників харчових продуктів, які використовують плівки, лотки, контейнери, картонні коробки, етикетки, збірну та транспортну упаковку.

Чи має упаковка для харчових продуктів підлягати переробці?

Так, PPWR передбачає, що до 2030 року вся упаковка на ринку ЄС має підлягати переробці економічно доцільним способом. Однак у харчовій галузі необхідно поєднати можливість переробки з вимогами щодо безпеки харчових продуктів та терміну придатності продукції.

Чи буде заборонено використання бар’єрної плівки?

Не кожна бар’єрна плівка буде заборонена. Проблемою може стати її низька придатність до переробки, складний склад або відсутність документації. Компанія повинна перевірити, чи існує альтернатива з кращою придатністю до переробки, але це не повинно погіршувати безпеку та довговічність продукту.

Чи встановлює PPWR обмеження щодо PFAS у харчовій упаковці?

Так. PPWR встановлює граничні значення PFAS у пакуванні, що контактує з харчовими продуктами. Комісія визначає порогові значення 25 ppb, 250 ppb та 50 ppm, а також дату набрання чинності — 12 серпня 2026 року.

Чи можна використовувати вторинну сировину у виробництві харчової упаковки?

Можна, але лише за умови, що матеріал відповідає вимогам щодо контакту з харчовими продуктами та має відповідну документацію. PPWR передбачає мінімальні рівні вмісту вторинної сировини для пластикової упаковки з 2030 року, але в харчовій галузі необхідно додатково перевірити безпеку використання PCR.

Як розпочати впровадження контрольного списку PPWR на підприємстві харчової промисловості?

Найкраще почати зі списку упаковок, що контактують з харчовими продуктами, бар’єрних плівок, лотків та упаковок із різних матеріалів. Далі потрібно зібрати дані від постачальників, перевірити придатність до контакту з харчовими продуктами, вміст PFAS, можливість переробки, вміст вторинної сировини, маркування та відповідність вимогам BDO та EPR.

Завантажте повний звіт про відповідність для вашої упаковки

Перелік PPWR для виробників харчових продуктів дозволяє швидко визначити, які бар’єрні плівки, лотки, контейнери, етикетки та транспортна тара потребують більш ретельної оцінки. Однак вона не замінює повного аудиту, особливо якщо компанія використовує багатокомпонентні упаковки, упаковки, що контактують з продуктом, жиростійкі матеріали або експортує продукцію на ринки ЄС.

Завантажте повний аналіз відповідності на практиці — замовте аудит PPWR, перегляньте екологічний аудит або дізнайся професійну пропозицію для компаній. Ви також можете перейти на вкладку контакт з Eko-Pro та описати свої плівки, лотки, продукцію та ринки збуту.