«Design for Recycling» у PPWR — як розробити упаковку, що відповідає законодавству?

„Design for Recycling PPWR” означає проектування упаковки таким чином, щоб після використання її можна було зібрати, сортувати та переробити з метою отримання вторинної сировини належної якості. У рамках PPWR недостатньо загальної заяви про те, що упаковка «придатна для переробки». З 2030 року переробність оцінюватиметься за класами A, B або C, а упаковка з показником переробності нижче 70% вважатиметься технічно непереробною, і її виведення на ринок буде обмежено. У Додатку II до Директиви про упаковку та відходи зазначено, що клас А означає придатність до переробки не менше 95%, клас В — не менше 80%, а клас С — не менше 70%.

Для компаній це означає зміну підходу до проектування упаковки. Важливими будуть не лише основний матеріал, а й етикетка, клей, застібка, барвник, покриття, лак, друк, залишки продукту та можливість розділення компонентів. Упаковка, що відповідає вимогам PPWR, має бути розроблена не лише з урахуванням моменту продажу, а з урахуванням усього життєвого циклу: використання, спорожнення, сегрегації, сортування та переробки.

Що таке «Design for Recycling» у PPWR?

«Design for Recycling», тобто проектування упаковки з урахуванням переробки, — це підхід, за якого проектні рішення приймаються з урахуванням кінця життєвого циклу упаковки. Упаковка має виконувати захисну, логістичну, інформаційну та маркетингову функції, але не може ускладнювати збір, сортування чи переробку.

PPWR зазначає, що упаковка вважатиметься придатною до переробки, якщо вона розроблена з урахуванням матеріальної переробки, а отримана вторинна сировина має достатню якість, щоб замінити первинну сировину. З 2035 року додатковою умовою стане можливість збору, сортування та переробки у великих масштабах відповідно до методології ЄС.

„Дизайн для переробки” не полягає у виборі «більш екологічного» матеріалу. Він полягає в тому, щоб спроектувати всю упаковку таким чином, щоб вона не перешкоджала ефективній переробці.

Це означає, що паперова упаковка з покриттям, яке важко відокремити, може виявитися гіршою, ніж проста пластикова упаковка, розроблена з одного матеріалу. Так само ПЕТ-пляшка може втратити частину своєї придатності до переробки через повний рукав, невідповідний клей, темний барвник або етикетку, що ускладнює сортування.

Чому компанія PPWR змінює свій підхід до питання переробки відходів?

Досі багато компаній досить вільно використовували поняття „придатне для переробки”. Упаковку можна було охарактеризувати як придатну до переробки, якщо її основний матеріал теоретично підлягав переробці. PPWR запроваджує більш формальний підхід: важливим є не лише матеріал, а й реальна можливість переробки всієї упаковки.

Європейська комісія зазначає, що до 2030 року вся упаковка має підлягати переробці, а також розроблятися таким чином, щоб її складові можна було повторно використовувати як цінний матеріал, замість того щоб відправляти їх на спалювання чи на звалище.

Для підприємців це означає, що можливість переробки стає критерієм відповідності законодавству. Це більше не буде лише аргументом для продажу чи елементом звіту ESG.

Класи переробності в PPWR: A, B та C

PPWR запроваджує класи переробності, тобто «recyclability performance grades». Вони призначені для оцінки того, наскільки добре та чи інша одиниця упаковки відповідає критеріям проектування з урахуванням переробки.

Клас придатності до переробки	Рівень придатності до переробки	Практичне значення
Клас А	≥ 95%	Найвищий клас; упаковка дуже добре розроблена з урахуванням переробки
Клас B	≥ 80%	Клас, що відповідає нормативним вимогам, також після 2038 року.
Клас C	≥ 70%	Мінімальний допустимий рівень з 2030 року, але недостатній з 2038 року.
Менше 70%	< 70%	Упаковка, яка технічно не підлягає переробці

З 2030 року упаковка повинна відповідати класу А, В або С, щоб її можна було випускати на ринок. З 2038 року класу С буде недостатньо — допущено буде лише упаковку класу А або В.

Найбезпечніша стратегія проектування не полягає в тому, щоб орієнтуватися на клас C. Компанії повинні розробляти упаковку щонайменше відповідно до класу B, оскільки з 2038 року клас C буде недостатнім.

«Design for Recycling» з 2030 року та «recycled at scale» з 2035 року.

У PPWR передбачено два етапи оцінки можливості переробки.

Перший етап — „Дизайн для переробки” (Design for Recycling). З 2030 року упаковку оцінюватимуть з точки зору її конструкції: матеріалу, компонентів, можливостей сортування, переробки та якості вторинної сировини. Це оцінка того, «чи упаковка була спроектована таким чином, щоб її можна було переробити».

Другий етап — це «recycled at scale». З 2035 року до критеріїв оцінки буде додано умову щодо того, чи упаковка дійсно переробляється у великих масштабах. PPWR вказує, що з 2035 року оцінка враховуватиме кількість матеріалу, який фактично піддається переробці в кожній категорії упаковки, відповідно до методології виконавчих актів.

Це розрізнення є дуже важливим. Упаковка може бути добре розроблена з теоретичної точки зору, але якщо на практиці не існує ефективної системи збору, сортування чи переробки для даної категорії, її статус після 2035 року може виявитися проблематичним.

Коли Європейська комісія уточнить критерії?

PPWR передбачає, що до 1 січня 2028 року Європейська комісія має прийняти делеговані акти, що встановлюють критерії «Design for Recycling» та класи переробності для категорій упаковки. Ці критерії мають враховувати, серед іншого, основний матеріал, можливість розділення на матеріальні потоки, сортування, якість вторинної сировини, технології переробки та проблемні речовини.

Проте підприємствам не слід чекати до 2028 року, щоб розпочати перші заходи. У Додатку II до PPWR уже вказано параметри, які враховуватимуться при визначенні критеріїв проектування з урахуванням можливості переробки. Це є достатньою підставою для того, щоб розпочати аудит існуючої упаковки та виявлення ризиків.

Які елементи упаковки впливають на можливість її переробки?

У додатку II до PPWR наведено неповний перелік параметрів, які будуть використовуватися при розробці критеріїв «Design for Recycling». До них, зокрема, належать можливість розділення компонентів, ефективність сортування та переробки, розвиток технологій сортування, а також збереження функціональних властивостей вторинної сировини.

Етикетки

Етикетка може покращувати інформативність упаковки, але також може ускладнювати сортування та переробку. Важливе значення мають її площа, матеріал, клей та можливість відокремлення від основної частини упаковки.

Повна обкладинка на ПЕТ-пляшці може ускладнити ідентифікацію матеріалу на сортувальному заводі, особливо якщо вона закриває значну частину упаковки або виготовлена з іншого матеріалу, ніж корпус. У дизайні, орієнтованому на переробку, етикетка не є просто графічним доповненням. Це компонент, що впливає на клас переробності.

Клеї та адгезійні з'єднання

Клей може бути нейтральним щодо переробки або ж забруднювати потік вторинної сировини. PPWR зазначає, що залишки клею можуть погіршувати якість вторинної сировини, а змивні клеї можуть сприяти відокремленню етикетки або компонента від основного корпусу упаковки.

Для компаній це означає необхідність вести переговори не лише з виробником упаковки, а й з постачальником етикеток, клеїв та допоміжних матеріалів.

Кольори та барвники

Матеріали з яскравим забарвленням можуть ускладнювати сортування та погіршувати якість вторинної сировини. Це особливо стосується темних пластиків, яскраво забарвленого паперу та матеріалів, які після переробки знижують цінність вторинної сировини.

З точки зору проектування найбезпечнішими зазвичай є натуральні матеріали, прозорі або такі, що їх легко ідентифікувати в системі сортування. Це не означає заборону на використання кольору, але вказує на необхідність оцінки його впливу на процес переробки.

Склад матеріалів

PPWR зазначає, що перевагу надають мономатеріалам або комбінаціям матеріалів, які забезпечують легке розділення та високий вихід вторинної сировини.

Упаковка, що складається з різних матеріалів, може бути функціональною, але часто її складніше переробити. Якщо компанія використовує ламінати, покриття, віконця, багатошарові лотки або упаковку, що поєднує папір, пластик і метал, їй слід провести детальну оцінку. Гарним відправним пунктом є аналіз мультиматеріальна упаковка, оскільки саме вони найчастіше виявляють конфлікт між захисною функцією та можливістю переробки.

Бар'єри та покриття

Бар'єри захищають продукт від вологи, кисню, жиру, світла або втрати аромату. Проблема виникає тоді, коли покриття унеможливлює ефективне відокремлення матеріалу або погіршує якість вторинної сировини.

Приклад: паперова упаковка з бар’єром, який важко відокремити, може виглядати екологічною, але на практиці потрапити до потоку з нижчою цінністю. У концепції «Design for Recycling» важливим є не зовнішній вигляд матеріалу, а його поведінка в реальному процесі переробки.

Надруки, лаки та фарби

Маркування має важливе значення для бренду, ідентифікації продукту та інформаційної відповідності. Однак воно може впливати на сортування, чистоту потоку та якість вторинної сировини. PPWR зазначає, що фарби та лаки, які містять проблемні речовини, можуть ускладнювати переробку, а вивільнення фарб може забруднювати потік відходів, що підлягають переробці.

З точки зору PPWR, маркетинг не може розробляти упаковку, не беручи до уваги питання переробки. Графічне оформлення, колірна гама та обробка повинні оцінюватися разом із матеріалом.

Замки та дрібні деталі

Кришки, ковпачки, клапани, прокладки, мембрани, бирки та дрібні захисні елементи можуть впливати на сортування, розділення та переробку. Дрібні компоненти також можуть загубитися під час сортування.

Ефективне екологічне проектування означає, що компоненти сумісні за матеріалом, їх можна розділити або вони спроектовані таким чином, щоб не заважати переробці основного матеріалу.

Залишки продукту та зручність спорожнення

Упаковку має бути легко спорожнити. Залишки продукту можуть ускладнювати сортування, спричиняти забруднення та погіршувати якість переробки. PPWR зазначає, що конструкція упаковки повинна забезпечувати легке випорожнення вмісту, а після утилізації упаковка має бути повністю порожньою.

Це особливо важливо для косметики, побутової хімії, в’язких продуктів, напіврідких харчових продуктів та продуктів у тубах.

Як розробити упаковку, що відповідає вимогам PPWR?

Проектування відповідно до PPWR має починатися з основного матеріалу та всієї одиниці упаковки. Недостатньо оцінити лише корпус упаковки. Необхідно врахувати кожен елемент, який потрапить у потік відходів.

1. Визначте основний матеріал

PPWR передбачає, що критерії «Design for Recycling» будуть розроблятися з урахуванням основного матеріалу та категорії упаковки. У додатку II зазначено категорії, що охоплюють, серед іншого, скло, папір та картон, метал, ПЕТ, ПЕ, ПП, ПС, ЕПС, інші пластмаси, деревину, текстиль та кераміку.

Приклад: для ПЕТ-пляшки основним складовим буде ПЕТ, але етикетка, клей, кришка та барвник можуть знизити оцінку всієї одиниці.

2. Обмеж кількість матеріалів

Чим більше матеріалів, тим більший ризик виникнення проблем із сортуванням та переробкою. Використання одного матеріалу не завжди є можливим, але саме це має бути орієнтиром.

Хороше проектне запитання звучить так: чи кожен матеріал у упаковці є необхідним, чи він лише покращує зовнішній вигляд, створює враження преміум-класу або сприяє зручності виробництва?

3. Проектуйте компоненти як систему

Корпус, етикетка, кришка, клей та друк повинні розроблятися як єдине ціле. Помилка в одному з компонентів може знизити клас усієї упаковки.

Приклад: пляшка може бути виготовлена з ПЕТ, придатного до переробки, але повна обгорка з ПВХ або невідповідний клей можуть погіршити сортування та якість вторинної сировини.

4. Перевірте можливість сортування

Упаковку необхідно розпізнати та направити до відповідного потоку. Важливе значення мають колір, форма, розмір, матеріал, етикетка та елементи, що візуально ускладнюють розпізнавання.

Дуже маленькі упаковки, яскраво забарвлені пластики, етикетки, що повністю покривають упаковку, та нетипові поєднання матеріалів можуть вимагати додаткового аналізу.

5. Оцініть якість вторинної сировини

PPWR виходить з того, що переробка має призводити до отримання вторинної сировини достатньої якості, щоб замінити первинні матеріали. Отже, йдеться не лише про „переробку відходів”, а про збереження цінності матеріалу.

Якщо в результаті переробки отримується матеріал низької якості, забруднений, який важко використовувати повторно або який можна застосовувати лише у малоцінних цілях, упаковка може отримати нижчу оцінку.

6. Уникайте речовин, що можуть викликати проблеми

Проблемні речовини можуть ускладнювати повторне використання та переробку. PPWR передбачає, що критерії дозволять виявляти небажані речовини та обмежувати їх наявність у упаковці або компонентах, якщо вони негативно впливають на циркулярність.

Для підприємств це означає необхідність співпраці з постачальниками фарб, лаків, клеїв, захисних покриттів та технологічних добавок.

7. Задокументуйте оцінку

«Дизайн для переробки» вимагає наявності даних. Компанія повинна мати документацію щодо матеріалів, технічні характеристики компонентів, дані від постачальників, оцінку можливості переробки та обґрунтування обраних проектних рішень.

У цьому випадку корисним є аудит PPWR, який дозволяє оцінити упаковку з точки зору конструкції, складу, можливості переробки, маркування, а також відповідності екологічним та законодавчим вимогам.

Критерії придатності до переробки — практичний контрольний список

Компанії можуть почати з простого контрольного списку. Він не замінить остаточну методологію делегованих актів, але вже зараз дозволяє визначити упаковки з високим рівнем ризику.

Перелік вимог «Дизайн для переробки»

Чи є в упаковці один основний матеріал?
Чи можна легко відокремити компоненти вручну або на переробному підприємстві?
Чи не закриває етикетка занадто велику частину упаковки?
Чи сумісний матеріал етикетки з основною лінією переробки відходів?
Чи є клей змивним або нейтральним для переробки?
Чи не містить упаковка темних або шкідливих барвників?
Чи є покриття та бар’єри необхідними та сумісними з переробкою?
Чи не містять друковані зображення та лаки речовин, що ускладнюють переробку?
Чи не губляться засувки та дрібні деталі під час сортування?
Чи можна легко висипати продукт з упаковки?
Чи має отримана вторинна сировина реальну практичну цінність?
Чи має компанія документацію, що підтверджує проведення оцінки?

Якщо на кілька питань дано негативні відповіді, упаковку слід проаналізувати перед наступним замовленням або переробкою дизайну.

Приклад: ПЕТ-пляшка, що відповідає вимогам, та ПЕТ-пляшка, що викликає занепокоєння

ПЕТ-пляшка може бути хорошим прикладом різниці між декларацією та реальним «Design for Recycling».

Проблемний варіант:

– темний або непрозорий ПЕТ,
– повний рукав, що закриває тулуб,
– етикетка з матеріалу, несумісного з потоком ПЕТ,
– клей, який важко видалити,
– пофарбована кришка з іншого матеріалу без перевірки сумісності,
– написи та лаки, що ускладнюють переробку.

Варіант, кращий з точки зору проектування:

– прозорий або такий, що легко сортується, ПЕТ,
– обмежена площа етикетки,
– етикетка та клей, підібрані з урахуванням процесу переробки,
– закриття, сумісне з системою обробки,
– відсутність зайвих прикрас,
– документація від постачальників комплектуючих.

Головний висновок: упаковка, виготовлена з одного й того самого основного матеріалу, може отримати різну оцінку, якщо відрізняються її складові та спосіб їх з’єднання.

Приклад: паперова упаковка з бар’єром

Паперову упаковку часто вважають автоматично більш екологічною. У PPWR таке спрощення є ризикованим.

Паперову коробку з жиронепроникним покриттям, пластиковим віконцем, яскравим лаком і міцним клеєм може бути складно переробити. Якщо шари не піддаються розділенню, а покриття забруднюють потік паперу, така упаковка може отримати гіршу оцінку, ніж простіший варіант, виготовлений з одного матеріалу.

Тому екодизайн не полягає у заміні пластику на папір. Він полягає у розробці упаковки з урахуванням реальних умов переробки відходів.

Дизайн з урахуванням можливості переробки та багатокомпонентні упаковки

Багатокомпонентні упаковки є однією з найскладніших сфер PPWR. Вони часто поєднують високу функціональність із низькою роздільною здатністю. Вони захищають продукт, подовжують термін придатності, забезпечують бар’єрні властивості та естетичний вигляд, але можуть ускладнювати переробку.

Не кожна багатокомпонентна упаковка автоматично вважатиметься невідповідною. Ризик зростає, коли:

– матеріали міцно з'єднані,
– сепарація неможлива ні для користувача, ні для сортувального заводу,
– ламінат не має стабільної системи переробки,
– бар’єр погіршує якість вторинної сировини,
– кількість проблемних компонентів є значною,
– упаковка вимагає спеціального технологічного маршруту, якого на практиці не існує.

Компанії, які застосовують такі рішення, повинні провести технічну оцінку мультиматеріальна упаковка і перевірити, чи існує простіша альтернатива щодо матеріалу.

Дизайн з урахуванням можливості переробки в електронній комерції

У сфері електронної комерції концепція «Design for Recycling» стосується не лише упаковки самого товару, а й транспортної упаковки. Картон, скотч, етикетка, плівка, наповнювач та багаторазова упаковка разом утворюють систему, яка має бути зручною для сортування та переробки.

Найпоширеніші проблеми в електронній комерції:

– занадто великі картонні коробки,
– надлишок наповнювачів,
– поєднання багатьох матеріалів в одній упаковці,
– стрічки та етикетки, які важко відокремити,
– фоліопаки з додатковими етикетками та надруками,
– відсутні дані щодо маси та матеріалу упаковки.

Інтернет-магазини повинні поєднувати проектування з урахуванням можливості повторного використання з аналізом вільного простору та вимог до упаковки. Хорошим відправним пунктом є аудит електронної комерції та аналіз упаковка в електронній комерції та BDO й LUCID, особливо при продажу за кордон.

Дизайн з урахуванням переробки та вміст вторинної сировини

Можливість переробки та вміст вторинної сировини — це дві різні вимоги PPWR. Перша стосується того, чи можна упаковку після використання ефективно переробити. Друга стосується того, скільки вторинної сировини міститься в новій упаковці.

Упаковка може містити вторинну сировину, але все одно бути складною для переробки. Вона також може бути добре спроектована з урахуванням переробки, але не відповідати вимогам щодо вмісту PCR для пластикової упаковки.

Тому проектування відповідно до PPWR має поєднувати:

– Дизайн для переробки,
– вміст рециклату,
– мінімізацію маси та об’єму,
– обмеження використання проблемних речовин,
– правильне маркування,
– технічну документацію,
– обов’язки BDO, EPR та іноземних систем.

Ширший контекст матеріалу варто поєднати з підходом економіки замкнутого циклу, оскільки PPWR вимагає проектування упаковки з урахуванням усього життєвого циклу, а не лише придбання матеріалу.

Як підготувати компанію до дотримання критеріїв «Design for Recycling»?

Найкраща підготовка починається з аналізу портфоліо упаковок. Компанія повинна визначити, які формати є критично важливими для продажів, які мають великі обсяги, які виготовляються з декількох матеріалів, а які можна легко перепроектувати.

1. Створіть карту упаковок

Список повинен включати одиничну, збірну, транспортну та електронну упаковку. Для кожної упаковки слід зібрати дані про матеріал, масу, складові, постачальників, ринок збуту та призначення.

2. Присвоїти категорію PPWR

Упаковку потрібно віднести до однієї з категорій, наведених у додатку II: скло, папір, метал, ПЕТ, ПЕ, ПП, плівки, ЕПС, інші пластмаси, деревина, текстиль або інше. Це є відправною точкою для подальшої оцінки.

3. Оцініть проблемні компоненти

Найбільшу увагу слід приділити етикеткам, клеям, сліверам, барвникам, покриттям, ламінатам, застібкам та залишкам продукту.

4. Визначте цільовий клас

Не варто розробляти упаковку, орієнтуючись лише на мінімальний рівень 70%. Більш надійною метою є клас B, а в деяких категоріях — клас A, якщо це технічно та економічно доцільно.

5. Вкажіть вимоги до постачальників

Технічні умови закупівлі повинні містити вимоги щодо матеріалів, барвників, клеїв, етикеток, покриттів, вторинної сировини, можливості сортування та документації.

6. Протестуйте проект перед впровадженням

Зміна упаковки може впливати на захист продукту, термін придатності, естетичний вигляд, логістику та скарги споживачів. Випробування повинні охоплювати як функціональність упаковки, так і можливість її переробки.

7. Задокументуйте рішення

Компанія повинна мати проектне обґрунтування, документацію щодо матеріалів та дані від постачальників. Відсутність документів може бути такою ж проблемою, як і невдалий дизайн упаковки.

На практиці варто поєднати аудит PPWR z екологічним аудитом, щоб оцінити не лише дизайн упаковки, а й узгодженість документації, обов’язків та процесів у компанії.

Хто в компанії повинен відповідати за «Дизайн для переробки»?

«Дизайн для переробки» — це не завдання одного відділу. Це вимагає співпраці кількох підрозділів компанії.

Відділ досліджень і розробок та технологічний відділ відповідають за дизайн і функціональність упаковки. Відділ закупівель веде переговори щодо матеріалів та постачальників. Відділ якості оцінює безпеку продукту. Відділ маркетингу розробляє графічний дизайн та комунікацію з навколишнім середовищем. Відділ логістики перевіряє умови транспортування та стійкість. Відділ комплаєнсу аналізує законодавчі вимоги. Фінансовий відділ оцінює витрати та вплив на тарифи. Керівництво повинно затвердити стратегічний напрямок.

Найбільший ризик виникає тоді, коли відділ маркетингу розробляє дизайн упаковки, відділ закупівель обирає найдешевший матеріал, а відділ дотримання нормативних вимог дізнається про це рішення вже після затвердження виробництва.

Якщо у компанії немає внутрішньої екологічної групи, хорошим рішенням є комплексний екологічний консалтинг для компаній, що включає аналіз нормативних вимог, упаковки, документації та ризиків.

Найпоширеніші помилки при розробці упаковки, призначеної для переробки

Перша помилка полягає в тому, що оцінюють лише основний матеріал. У PPWR враховується вся упаковка в цілому, тобто також етикетка, клей, застібка, барвник і покриття.

Друга помилка полягає в заміні пластику на папір без аналізу можливості його переробки. Папір з бар’єром або ламінатом може створити проблеми.

Третя помилка — розробка з урахуванням класу C. З 2038 року класу C буде недостатньо для виведення упаковки на ринок.

Четверта помилка — відсутність даних від постачальників. Заява про те, що „упаковка придатна для переробки”, без конкретних даних та підтверджень не є надійною підставою для визнання відповідності вимогам.

П’ята помилка полягає в ігноруванні реальної інфраструктури переробки відходів. З 2035 року важливим буде не лише те, чи можна упаковку переробити, а й те, чи її насправді переробляють у великих масштабах.

FAQ - поширені запитання

Що означає «Design for Recycling» у PPWR?

«Design for Recycling» у PPWR означає проектування упаковки таким чином, щоб після використання її можна було зібрати, сортувати та піддати матеріальному переробленню, а отримана вторинна сировина мала якість, що дозволяє замінити первинну сировину.

Які класи придатності до переробки передбачає PPWR?

PPWR передбачає класи A, B та C. Клас A означає, що рівень переробки становить щонайменше 95%, клас B — щонайменше 80%, а клас C — щонайменше 70%. Упаковка з показником нижче 70% вважатиметься технічно непіддатною переробці.

З якого часу упаковку потрібно розробляти з урахуванням можливості її переробки?

З 2030 року упаковка повинна відповідати критеріям «Design for Recycling», а з 2035 року до критеріїв оцінки буде додано вимогу щодо переробки у великих обсягах. PPWR також передбачає, що з 2038 року будуть дозволені лише упаковки класу А або В.

Чи паперова упаковка завжди краща за пластикову?

Ні. Паперова упаковка з покриттям, ламінатом, лаком або віконцем із пластику може бути складною для переробки. PPWR оцінює реальну можливість переробки всієї упаковки в цілому, а не лише зовнішній вигляд матеріалу.

Що найбільше знижує можливість переробки упаковки?

Найчастіше проблеми виникають із міцними з’єднаннями різних матеріалів, суцільними рукавами, невідповідними клеями, темними барвниками, складними покриттями, проблемними речовинами, дрібними компонентами, які губляться під час сортування, та залишками продукту.

Як розпочати перепроектування упаковки відповідно до PPWR?

Найкраще почати з аудиту упаковки: визначити основний матеріал, складові, категорію PPWR, існуючі ризики щодо можливості переробки та цільовий клас. Далі слід підготувати вимоги до постачальників і випробувати нові рішення.

Переробіть свою упаковку разом з експертами

Програма «Design for Recycling» у PPWR перетворює проектування упаковки з маркетингової діяльності на сферу дотримання законодавчих, технічних та екологічних вимог. Упаковка має захищати продукт, але водночас забезпечувати можливість сортування, переробки та отримання вторинної сировини високої якості.

Якщо ви хочете переробити свою упаковку відповідно до PPWR, скористайтеся аудит PPWR або виберіть технічне та екологічне консультування «Еко-Про». Ви також можете перейти на вкладку контакт з Eko-Pro та описати існуючі упаковки, матеріали та заплановані зміни в дизайні.